Побілка дерев: чи варто та чим білити

Скажемо зразу - варто! Тому що кора першою випробовує коливання температур, обмерзає, отримує сонячні опіки, тріскається, вражається шкідниками, грубіє, відшаровується з природних причин, а тому вимагає постійної уваги від нас. Адже якщо пошкоджена кора, згодом починає пошкоджуватися і деревина, що призводить до сильного ослаблення і до передчасної загибелі дерев і чагарників.

Як правило побілка дерев не тільки робить охайним наш садок, а й вирішує такі проблеми як сонячні опіки, частково захист від шкідників, оскільки більшість рецептів містять фунгіциди з інсекто-акарицидним ефектом.

Але перед побілкою потрібно провести ряд підготовчих операцій, про які часто забувають.

Очищуємо стовбур і гілок

Очищуємо стовбур і основи нижніх скелетних гілок від мохів та лишайників, старої відшарувалася кори.

Часто рекомендують робити це руками в садових матер'яних рукавичках. І не використовувати скребків, щіток, мочалок, оскільки вони дуже сильно травмують кору, замість користі завдасте шкоди рослині. І це дійсно так. Щоб очистити тріщинки і поглиблення, рекомендують скористайтеся дерев'яним ножем або просто щіпкою.

Але давайте відверто, - не завжди на це є час. Тож операцію проводимо тими підручними засобами які у нас є та влаштовують своєю "швидкодією". Але без фанатизму, щоб не зашкодити.

Очищаючи кору, ми видаляєте також частину зимуючих шкідників та збудників хвороб. Й хоч це не зовсім екологічно, всі ці рештки варто спалити.

Дезінфекція кори

Проводити дезінфікуючу обробку найкраще в суху погоду без загрози дощів, інакше вся робота піде нанівець.

Якщо ми проводимо ранньовесняну обробку нашого саду відповідними препаратами (про це йдеться у статті ""), а це потрібно робити після обрізки та варто після очистки кори, то фактично підготовка у нас завершена.

Але якщо ми в силу якихось причин випустили це, то підготуймо хоча б кору.

Для цього можна користуватися 3-5%(300-500 г на 10 л води) розчином мідного купоросу і іншими мідновмісними препаратами - бордоською сумішшю, ХОМом, оксихом тощо. Проводять дрібнодисперсное обприскування кори стовбура і гілок так, щоб розчин не тік по корі потоками.

Можна застосовувати залізний купорос в тій же концентрації, що й мідний, або готувати 6-8%-ний (600-800 г на 10 л води) розчин. Він дуже гарно допомагає від мохів та лишайників. Проте він має гірбіцидну дію в таких концентраціях, і його потрібно застосовувати до розпускання бруньок за відповідного температурного режиму.

Однак не варто користуватися цими препаратами щорічно. Мідь і залізо накопичуються в корі і в ґрунті, нікуди не вимиваються і не розпадаються, а у великих концентраціях вони стають токсичними, тобто отруйними для рослин. Рослини слабшають і стають більш схильні шкідників і хвороб. Та й не забувайте про особисті засоби захисту.

Заліковуємо рани

Для цього є маса рецептів різноманітних замазок. Наведемо ті, які можна легко купити або зробити своїми руками.

Садовий вар. Використовується або покупної (приклад фасовки на фото), або виготовлений своїми руками. Приготувати садовий вар самостійно не складно, все залежить від рецептури (детально про садовий вар та його рецепти у статті).

Глиняна замазка. Це відома з давніх часів і з успіхом застосовується замазка. Використовують глину в чистому вигляді або в суміші з вапном, гноєм, мідним купоросом. Розводять її до консистенції густої сметани. Наприклад: на 200 глини додають 100 г коров'ячого або кінського гною. Все це розводять у воді до консистенції сметани. Така суміш добре виконує свої захисні функції, довго не розтріскується, не кришиться. Більш густою консистенцією можна заліковувати дупла (порібно очитити максимально мертву деревину) та пошкодження гілок (варто примотати замазку смужкою бавовняної тканини чи бинтом).

Садова паста «РанНет». Її використовують не тільки для замазки тріщин, але також для обробки зрізів після обрізки. Паста містить мідний купорос, гумат. Таким чином, застосовуючи її, немає необхідності додатково обробляти дерево препаратами на основі міді. Користуватися пастою потрібно в суху погоду, вона не водостійка й легко змивається водою.

Придбати засоби для захисної обробки дерев на Agro-Ukraine

Ну й безпосередньо побілка...

Білити стовбури і нижні скелетні гілки (на 1/3 або навіть на половину довжини) бажано 2-3 рази на рік. Основна побілка - осіння, в жовтні-листопаді. А от весняна - повторна, оновлююча (хоча для більшості єдина). Проводять її у кінці лютого - на початку березня, третю можна провести в середині літа, але вона не настільки обов'язкова.

Білити необхідно як дорослі рослини так і молоді саджанці, але з меншою концентрацією вапна. Також користуються водоемульсійною фарбою.

Щодо побілки саджанців: вони вирощуються в розсаднику в досить великій кількості, загущено, тим самим вони не отримують світлового загартування. А коли саджанець висаджується в сад, він потрапляє на відкритий простір, де легко отримує сонячний опік кори. Тому побілка молодим саджанцям необхідна, особливо при осінній посадці.

Якщо побілити дерева з осені, можна досягти максимального захисного ефекту. Однак побілка, яку ви використовували, може бути нестійкою. Тому передбачено весняне оновлення побілки (краще тією ж сумішшю). Шар побілки, що наноситься на стовбур, не повинен бути товстим - це шкідливо для здоров'я дерева, та й дорогувато для гаманця. Товщина шару нанесеної побілки повинна бути не більше 2-3 мм. Щоб досягти таких результатів, суміш повинна бути однорідною, без грудок.

Чим білити

Для побілки можна використовувати різні покупні побілки, акрилові фарби, а можна приготувати самостійно. Важливо, щоб побілка містила клейові компоненти, інакше довго триматися вона не буде, її змиє дощами. Побілка не повинна бути сірою, інакше від перепадів температури повітря і від сонячних опіків вона не захищає. Колір її повинен бути сніжно-білим.

Серед готових сумішей на ринках та в спеціалізованих магазинах можна часто зустріти садову фарбу та садову побілку. Такі садові суміші на основі вапна та глини дозволяють дереву «дихати».

Фарба садова

Пропонується вже готовою до застосування й часто такої консистенції, що її ще можна й розводити, наприклад для грубішої кори. Така якісна фарба спокійно витримує цілий рік до наступної побілки (хоча вище наведених рекомендацій щодо частоти все ж варто дотримуватися)

У представленому на фото зразку у складі синтетичний полімер, вода, крейда, коалін, антисептик та протигрибкові добавки. Це забезпечує комплексний захист. Й слідкуйте при купівлі склад фарби, орієнтуючись на наведений. Це запорука відносно якісного продукту.

А ось результат роботи з використанням фарби:

Садова побілка

Має порошкоподібну консистенцію, і як правило зараз постачається у плівковій упаковці для запобігання намоканню.

В залежності від обсягу фасовки розводиться зазначеним обсягом води з наступним ретельним розмішування (можна насадкою будівельного міксера на повільних обертах).

Виготовляємо побілку самостійно

Але не обов'язково витрачати кошти на готові побілки. Якщо в нас під рукою необхідні інгредієнти, ми можемо їх виготовити самостійно. Ось кілька "рецептів":

1. Найпростішою і дешевий варіант – розчин гашеного вапна в найпростіших білилах. Співвідношення компонентів такого розчину становить: 2 кг свіжогашеного вапна, 300 г мідного або 500 г залізного купоросу на 10 літрів води. Додавши в розчин 1 ст. ложку карболової кислоти можна додатково убезпечити дерева від зазіхань зайців і мишей при осінньому обробітку. Розчин вапняної побілки розмішують у відрі до тих пір, поки він не буде мати консистенцію густої сметани.

2 рецепт, з розрахунку на 10 л води:

• 2,0-2,5 кг гашеного вапна;
• 250-300 г мідного купоросу;
• 1 кг жирної глини (бажано білої);
• 1-2 лопати коров'ячого гною (за бажанням).

Всі компоненти суміші перемішують до отримання однорідної маси (ліпше насадкою будівельного міксера на повільних обертах). Готова побілка повинна мати консистенцію вершків або сметани. При нанесенні на стовбур побілка не повинна стікати по ньому струмками. Якщо вона тече, значить, вона недостатньо густа.

Загалом з саморобними рецептами варто поекспериментувти з сумішами та консистенцією до того ефекту, який вас задовольнить.

І на остачу - подбайте про захист одягу та взуття при побілці. Як би ви не старалися, а побілка при роботі на них таки потрапить.

Гарного вигляду та здорового, продуктивного саду вам цілий рік!